Різдвяне послання Преосвященнішого Євсевія Єпископа Шепетівського і Славутського.

Архипастирське послання

Преосвященнішого Євсевія, єпископа Шепетівського і Славутського

До праздника Різдва Христового

Боголюбивому кліру, монашествуючим і всім православним християнам

Шепетівської єпархії Української Православної Церкви.

«Днесь Бог на землю прииде, и человек на небеса взыде»

(Стихира свята)

Дорогі отці, браття і сестри!

Сердечно вітаю усіх Вас зі святом Різдва Христового та Новоліттям благості Божої!

Знову з ласки Божої, не зважаючи на життєві випробування та спокуси, ми маємо змогу переживати радість народження від Пречистої Діви Марії Спасителя світу. Як і кожного року до цієї події віруючі готувались 40-ка денним постом, обмежуючи себе в Ім’я Христа Спасителя. І ось сьогодні ми дочекалися свята.

Христос Народився!

Ця велична подія сталася в такому далекому Віфлеємі два тисячоліття тому, де в убогому вертепі народився Володар і Спаситель світу. «Але саме тут тоді був престол херувимський, престол царський, Святая Святих, престол єдиний славний на землі, престол святіший – повчає святитель Григорій Неокесарійський. – тому що на ньому почивав Христос Бог наш».

Коли Віфлеємські пастухи почули слова ангела: «се бо благовествую вам радость велию, яже будет всем людям» (Лк.2. 10), вони сприйняли її як загальну радість, сприйняли всією душею. Велич цього відчуття у тому, що Бог не забув Своєї обіцянки дати світу Спасителя. І навіть через тисячоліття від покоління до покоління радість про народження Ізбавителя доходить і до нас, до наших сімей, до наших сердець, що радіють, бо «нова радість стала».

Нині до Богонемовляти прийшли і всі ми, вшановуючи небесного та земного Царя, Котрий народився у вертепі. Ось тільки, які дари взяли ми з собою у подарунок, окрім древніх святкових колядок та щедрівок? Чи не забули ми Особу Того, Хто народився –  за народними звичаями та сімейними частуваннями? Богові нічого не потрібно від людини, тільки добре, щире серце, котре йде на зустріч своєму Творцеві, який видимо так беззахисно перебуває у ці дні разом з худобою. Мабуть з дитинства кожна людина пам’ятає обставини народження Христа Спасителя, тому замість суто історичного розуміння маємо вкладати у святкування надзвичайно глибоке духовне бачення Віфлеємського чуда.

Сьогодні жваво обговорюється у суспільстві церковна тематика. Велика кількість людей, починаючи від владних структур і закінчуючи простими мешканцями намагається дати оцінку церковним питанням, вкладаючи своє особисте бачення того, яка має бути Церква. І дуже часто це роблять люди не тільки мало віруючі, але й іновірці. Трапляється це тільки через помилковість людської оцінки Церкви, її сутності і місії у світі. Церква живе не за політичними законами і рейтингами, а за законами Божими. Церкві не можна симпатизувати чи підтримувати, в ній треба перебувати і вірити.

Церква, за словами Священного Писання – «стовп і утвердження істини» (1 Тим.3,15). Так, люди всі без винятку грішні, але Церква свята, тому що святий Бог. Заснувавши Церкву Господь і Спаситель наш дає можливість до спасіння душі та порятунку тіла. «Церква є огорожа: якщо ти всередині цієї огорожі, то тебе не зачепить вовк; а якщо вийдеш назовні, то будеш викрадений хижаком», – говорить святитель Іоанн Златоуст про місію Церкви. Буття в Церкві—наш порятунок від загибелі духовної і тілесної дією благодаті Божої. Буття в Церкві – можливість кожному насолодитися Божими дарами і благодіяннями.

Але, головне, щоби бути достойними цих Божих щедрот, кожна людина має мінятися, тому до зміни усього єства людського і закликає Церква. І змінившись особисто, ми тоді змінимо світ. Саме так і в такій послідовності. Не для того «Бог явився во плоті» (ІТим, 3,16), щоби ми жили по плотських пристрастях і похотях, а для того, щоби допомогти нам позбавитися від них. А Церква Божа є засобом та одночасно дороговказом до спасіння, до Творця.

У ці непрості для кожного часи вітаю усіх Вас з радісним для всього світу народженням Спасителя. Чадам Церкви Христової бажаю твердості у вірі нашій словами Священного Писання: «Мужайтеся, и да крепится сердце Ваше, вси уповающие на Господа» (Пс.30,24). Нехай всі випробування, що сьогодні переносить віруючий народ, всі наклепи та спокуси, роблять нас сильнішими і ближчими до Бога. Віримо, що Господь ніколи не покидає своїх чад, і ми у житті нашому і надалі відчуватимемо турботу і Ласку Божу. Нехай Новонароджений у яслах Спаситель надає мир і спокій державі нашій, благословляє єдністю Церкву нашу православну і народ Божий, і головне, веде усіх до тихої гавані Царства Небесного, даючи усім можливість «со страхом и трепетом совершати свое спасение» (Флп. 2,12).

Веселих Різдвяних свят та Богом благословенного Нового року!

З любов’ю

+Євсевій єпископ Шепетівській і Славутський                              Різдво Христове, 2019 р.

м. Шепетівка.